This article contains the interpretation of Karol Wojtyla's report entitled "The Personality Structure of Self-Determination» and the basic aspects of Wojtyla's personality act theory. The topic of personal self-determination is central for contemporary Thomistic philosophical anthropology. The development of this topic by Karol Wojtyla includes realistic phenomenological notion of experience and classical Thomistic principles of act and potency. The philosophical analysis of experience of the effectiveness of personality emphasizes multidimensional orientation of the article. Consideration of personality’s self-determination brings axiological, ethical (...) and theological aspects to philosophical anthropology. (shrink)

The article is devoted to history of forming The Lublin School of philosophy. At the consideration of the basic stages of development of school, ideas, and principles of realistic position of modern Thomism open up.

У даному розділі з підручника "Методологія та організація наукових досліджень" увага приділена розгляду використання феноменологічного методу для гуманітарних наук.

У статті розглядаються передумови формування філософської антропології як самостійної дисципліни та аналізуються антропологічні проєкти Макса Шелера та Гельмута Плеснера. -/- This article examines the preconditions of forming of philosophical anthropology as an independent discipline and analyses the anthropological projects of Max Scheler and Helmut Plessner. Keywords: philosophical anthropology; eccentric; anthropological principles; personality.

"CONSOLATIONE PHILOSOPHIAE" BY SEVERIN BOETHIUS The paper examines the literature basic of Severin Boethius work «The Consolation of Philosophy». The author starts with the historical context of the appearance of the text and then goes to consider its variety of literary genres and forms. Main of them are satura Menippea, consolation, protreptic, soliloquy, and dialogue. Textual and conceptual analyses have relieved the connection between Boethius’s «The Consolation» and the works of other famous authors of Antiquity among them there are Plato, (...) Aristotle, Seneca, Cicero, and St. Augustine. As a connoisseur of Antiquity, Boethius uses literature to explain his philosophical ideas. In addition, the author of the article suggests an analytical review of the image of the Lade Philosophy in «Consolation». The genealogy of this literary character refers to the Greek mythology, Plato’s «Symposium» and «Crito» dialogues, Martianus Capella’s work «On the Marriage of Philology and Mercury» and Augustine’s the literary image of St. Monika. The article reconstructs an epistemological methodology of Boethius’s Neoplatonic dialogue that consists of five stages and describes a therapeutic role of philosophy in the traditions of Plato and Stoics. The essence of this role is a mind therapy. Philosophy teaches us to see the world as a whole, to describe it in clear notions and judgments. According to the text of «Consolation», Boethius takes us to make an intellectual Neoplatonic climbing from practical (ethic) to theoretical (metaphysic) philosophy – from vita activa to vita speculativa. The main aim or the top of this Neoplatonic meditation is a contemplative life or reminding own Ego. The great ideas of this work have the significant influence on Medieval andRenaissance philosophy and literature. Keywords: Lady Philosophy, Neoplatonic. (shrink)

Дані тези присвячені розгляду практичної феноменології Едит Штайн і особливо методології вчування як особливого виду пережиття.

Огляд критичної позиції як пізнавальної настанови сучасного томізму.

У статті представлене історико-філософське дослідження участі Едіт Штайн у ґеттінґенському колі феномененологів. По-перше, аналіз біографічних джерел: листувань, автобіографії, філософських ревю дозволив сформувати передісторію написання дисертаційної роботи Едіт Штайн «До проблеми вчування» у сприятливому життєвому світі ґеттінґенської спільноти феноменологів. По-друге, вивчення дисертаційного тексту Едіт Штайн дозволило розпочати термінологічний аналіз її центрального поняття «Einfühlung» та вивчення методу реалізації актів вчування. Друга частина статті анонсує подальші дослідження реалістичної феноменології Едіт Штайн.

Тези на конференцію. Філософська антропологія у працях М. Шелера, Г. Плеснера та А. Гелена прагнула трансформуватися у метаантропологію, що є основою філософії взагалі, завдання якої в кожному з окремих проєктів репрезентувати повноту людського існування. Проте, філософська антропологія у працях філософів не “обернена на саму себе”, тобто не обґрунтовує свої власні основи пізнання. Вона, не маючи стійкої метафізичної структури, виявленої теорії буття, від інтерпретації окремих антропологічних феноменів прямує до розуміння людини як такої. В кожному разі пропонується певна антропологічна картина, з інтенцією (...) до завершеного представлення людини. Подальше усвідомлення неможливості створення всебічно охоплюваного проєкту людини призвело до виникнення інших філософських напрямів, і зумовило філософсько-антропологічну кризу. Однак, філософська антропологія залишається предметом розгляду сучасної метафізики, зокрема класичного томізму. Приділяючи більше уваги тій чи іншій структурі людського, антрополог завжди усвідомлює людське існування в контексті цілісності буття як такого. Томістична метафізична антропологія керується принципом “відкритого питання”, тобто, завдяки метафізиці, встановлює межі можливого людського пізнання, не прагнучи абсолютизувати будь-яку антропологічну теорію. Постулюючи основні завдання метафізики, метафізична антропологія прагне розкрити засади людського буття, вказати на причину існування та надати інтерпретацію різноманітним людським феноменам. Себто, метафізика, яка є “першою філософією” у пізнанні першопричини, становить фундаментальне тло для обґрунтування філософської антропології в розкритті засад та принципів людського буття. А отже, продовжується реалістичне дослідження, що формує ясні й загальні судження про те якою є людина. (shrink)

Стислий огляд феномену досвіду людської особи в традиції сучасного томізму.

Стислий огляд впливу метафізики на філософську антропологію на прикладі Люблінської школи сучасного томізму.

Розрізнення понять «філософія у науці» (philosophy in science) та «філософія науки» (philosophy of science) вказує на дві епістемологічні площини, які не перетинаються, існуючи паралельно або у якості елементів більш ширшого простору. «Теорія площин», поширена серед сучасних томістів (Люблінська школа філософії). Справді, перед тим як у власний спосіб досліджувати природничі науки, філософія віднаходить себе в них (інколи у співвідношенні «частина-ціле»). Саме тому не йдеться про цілковиту ізоляцію філософії від наук про природу (як видається на перший погляд). Мова про дві сфери, які (...) необхідно співіснують і належать до сучасної епістемології. Завдання цієї томістичної теорії зберегти чистоту філософії. Адже, на їх думку, філософський словник, потрапляючи у поле природничих наук, змінює свої первинні смисли. Такі «пригоди понять» йдуть на користь розвитку науки, і, як вважають томісти, не сприятливі для філософії. Пересторога представників Люблінської школи філософії зрозуміла. Втім, поняття все ж здатне «встановити» свою ідентичність, повернувшись у сферу філософського вжитку, що і демонструє сучасна філософія свідомості або філософська антропологія. (shrink)

Томістичний погляд на проблему свободи волі та Провидіння.

Короткий огляд проєкту метафізичної антропології сучасного томізму.

Стаття присвячена взаємодії філософії та теології на прикладі Люблінської школи сучасного томізму.

Стаття присвячена томістичній філософській антропології. Основний предмет якої структура буття особи. До розгляду взято аспект людського існування у світі "осіб" та "речей". The article is devoted thomistic philosophical anthropology. The basic topic of which is a structure of person being. The aspect of human existence is examined in the world of "persons" and "things".

Гельмут Плеснер та Кароль Войтила формували свої антропологічні проєкти в один час. Утім, один для одного вони лишалися поза увагою. Спільне поле філософського інтересу не підготувало їх творчої зустрічі в життєвій ситуації. Однак відчувається, що обидва філософи весь час перебували поряд у своїх пошуках. Їм вдалося різними поняттями описати триєдність людської природи та виокремити її структурні компоненти: тіло — психіку — дух. Безперечно, кожний із цих філософів має власні відкриття, й обом властива унікальна поняттєва самість. Так, у Плеснера це позиційна (...) ексцентричність і, відповідно, експресивні сміх та плач, а у Войтили — подвійна трансценденція та ціннісно-онтологічний учинок. (shrink)

Огляд метафізичних проєктів сучасної філософської антропології.

Рецензія на роботу Вольфганга Рьода "Шлях філософії з XVII по ХІХ століття", переклад з нім.В. Терлецького, О. Вєдрова.